Вкладка МЕТОД 1

У розрахунках, що виконуються за сейсмічними нормами 2018 року

У групі параметрів розрахунку сейсмічного навантаження, що діє на поверхи

Еквівалентне сейсмічне навантаження

Або

Порівняльне застосування динамічного аналізу та методу еквівалентного сейсмічного навантаження (результати динамічного аналізу множаться на коефіцієнт за необхідності)

можна вибрати один із варіантів. При виборі варіанта 2 сейсмічні сили розраховуються приблизно на 15% менше (хоча це залежить від будівлі), і варіант 2 є більш просунутим методом розрахунку порівняно з варіантом 1.

При розрахунку за варіантом 2

(a) Якщо в будівлі присутня хоча б одна нерегулярність типу A1, B2 або B3, визначена в Таблиці 3.6 TBDY2018, слід приймати γE = 0,90.

Якщо жодна з нерегулярностей, визначених у Таблиці 3.6, не присутня в будівлі, приймається γE = 0,80.

Для розрахунків у рамках RYTEİE2019 має бути вибраний варіант 3; інакше програма автоматично перемикає параметр на варіант 3 під час розрахунку.

Як метод визначення домінуючого періоду власних коливань будівлі (див. Статтю 4.7.3.3) можна вибрати емпіричний метод (Рівняння 4.27) або метод модального аналізу. Модальний аналіз є методом, при якому значення отримується в результаті більш детального обчислення.

Метод розрахунку мас:

Параметр «Розподіляти маси вертикальних елементів на приєднані поверхи порівну (по половині)» є обов'язковим для RYTEİE2019. Жодного відповідного положення в TBDY2018 не виявлено. На нашу думку, даний параметр може забезпечувати більш розумні та реалістичні результати.

При виборі параметра «Зібрати всі маси поверху в діафрагмі перекриття» передбачається, що всі маси зосереджені в центрі мас на рівні стелі поверху.

Варіант 1 дає менші значення сейсмічних сил.

TBDY2018 Стаття 11.3.10 – Стіни, довжина поперечного перерізу яких менша за подвоєну товщину стіни, не враховуватимуться як несучі в розрахунках.

Для стін, що не враховуються як несучі, параметр «відношення довжини поперечного перерізу стіни до товщини стіни < значення»: при виборі цього параметра, відповідно до Статті 11.3.10 TBDY2018,

якщо в параметрах розрахунку поперечної сили та моменту елементів (вкладка Метод 2) вибрано варіант «Модель еквівалентної рами (методом сил)», коефіцієнти жорсткості стін під час розрахунку приймаються рівними нулю — тобто на стіни, що задовольняють даній умові, сейсмічна поперечна сила не передається, а поперечна сила, яка передавалася б на ці стіни, перерозподіляється на інші стіни.

Однак якщо вибрано варіант «Метод скінченних елементів (зі стрижневими елементами)», наявність даного вибраного параметра не має сенсу. Для застосування умови Статті 11.3.10 TBDY2018 модуль пружності стін, довжина поперечного перерізу яких менша за подвоєну товщину стіни, може бути заданий рівним 1 МПа за допомогою втручання користувача. Причина неможливості застосування параметра в моделі скінченних елементів полягає в тому, що елементи з нульовою жорсткістю спотворюють результати розрахунку.

Параметр рівня скінченних елементів перекриття

Дані параметри дійсні при виборі методу скінченних елементів на сторінці Метод 2 і включенні перекриттів у жорсткість системи.

Формувати сітку скінченних елементів перекриття на відмітці поверху: у даному варіанті всі перекриття включаються в модель скінченних елементів на рівні поверху незалежно від їх відміток. Може бути прийнятним для будівель із заниженими перекриттями, де потрібно забезпечити неперервність моментів.

Формувати сітку скінченних елементів перекриття за відміткою перекриття: у даному варіанті всі перекриття включаються в модель скінченних елементів з урахуванням їх лівих і правих відміток та напрямків ухилів. Може бути прийнятним у ступінчастих спорудах, де верхні відмітки стін різняться. Якщо верхні відмітки стін і відмітки перекриттів не збігаються, у розрахунку методом скінченних елементів можуть виникати помилки. При виникненні помилки розрахунку програма намагається відобразити її вплив у вигляді відсотка помилки в розділі помилок розрахунку, і всі сили в елементах можуть відображатися нульовими.