Перейти до основного вмісту

Верифікаційні дослідження сталевих конструкцій

У цій статті підсумовано верифікаційні дослідження модуля сталевих балок і колон. Розрахункове ядро спочатку було розроблено в незалежному тестовому застосунку за залежностями норм, після чого кожну величину, що потрапляє у звіт, порівняно з ручним розрахунком. Також перевірено наскрізний процес (відкриття файлу → аналіз → звіт) і двомовне формування звітів. Щодо залежностей дивіться статтю Теоретичні основи проєктування сталевих конструкцій.

1. Тестова модель​

ЕлементПрофіль / матеріалПараметри
БалкаIPE A 100, S235Lb = 6000 мм (автоматично = довжина елемента), Cb за діаграмою моментів, прогин K = 300
КолонаIPE A 100, S235KLx = KLy = 3000 мм (довжина поверху, K = 1)

Каталожні значення IPE A 100: A = 880 мм², Ix = 1,41×10⁶ мм⁴, Iy = 1,31×10⁵ мм⁴, Sx = 28 800 мм³, Zx = 33 000 мм³, Zy = 7 500 мм³, Sy = 4 770 мм³, J = 7 700 мм⁴, Cw = 2,8×10⁸ мм⁶, h = 98, b = 55, tw = 3,6, tf = 4,7 мм. У цій моделі значення E = 2,1×10⁶ кг/см² із картки матеріалу використано як 205 940 МПа.

примітка

Використання IPE A 100 як колони з KL/r = 246 — не реалістичне проєктне рішення, а свідомий граничний сценарій: в одній моделі перевіряються гілка пружної втрати стійкості, попередження KL/r > 200 та правильне проходження малих значень несучої здатності по ланцюгу звіту.

2. Верифікація балки (зона пружної крутильно-бокової втрати стійкості)​

ВеличинаЗвіт StatiCADРучний розрахунокСтан
Характеристики перерізуA = 8,8 см², Ix = 141 см⁴, Wel = 28,8 см³, Wpl = 33,0 см³, ry = 1,22 смПерерахунок одиниць каталожних значеньТочний збіг
Lp64 см1,76·12,2·√(205940/235) = 636 ммТочний збіг
Lr283 смrts = 14,5 мм; J·c/(Sx·h0) = 0,002866; Lr = 2833 ммТочний збіг
Граничний станПружна крутильно-бокова втрата стійкостіLb = 600 > Lr = 283 см → пружна зонаУзгоджено
Cb1,93Станційні моменти комбінації 1,6G+Q: Mmax = 0,3711, MA = 0,0469, MB = 0,2210, MC = 0,1512 кНм; 12,5·0,3711/(2,5·0,3711 + 3·0,0469 + 4·0,2210 + 3·0,1512) = 1,928Точний збіг
Mn4,13 кНмLb/rts = 413,8; Fcr (Cb = 1) = 74,4 МПа; Mn = 1,928·74,4·28 800 = 4,132 кНмТочний збіг
Vn49,74 кН0,6·235·(98·3,6) = 49,75 кН (Cv1 = 1)Точний збіг
Прогинf = 0,47 см ≤ L/300 = 2,00 см5/48·3670·600²/(2,1×10⁶·141) = 0,465 смТочний збіг

3. Верифікація правил Lb та Cb​

У моделі з балок IPE 300 (S235) (рівномірно розподілене навантаження G = 1000 кг/м + Q = 500 кг/м) чотири різні варіанти обпирання порівняно з незалежним розрахунком, що працює зі станційними моментами скінченних елементів:

БалкаLb / Cbφb·Mn (StatiCAD)Незалежний розрахунок
Консоль 3 м3000 мм / 1,000117,51 кНм117,51 кНм
Вторинна балка 6 м (обидва кінці врізані в середину прольотів головних балок)6000 мм / 1,13690,65 кНм90,65 кНм
6 м з простим обпиранням (обидва кінці шарнірні)6000 мм / 1,13690,65 кНм90,65 кНм
6 м із жорсткими кінцями6000 мм / 1,15792,26 кНм92,26 кНм

Вибір визначальної комбінації: коли на балку з простим обпиранням G прикладено як зосереджене навантаження в середині прольоту, а Q — як рівномірно розподілене, найбільший момент дає комбінація 1,6G+Q (105,54 кНм, Cb = 1,260, відношення потреби до несучої здатності 1,050). Визначальною ж є комбінація 1,2G+1,6Q (103,59 кНм, Cb = 1,229, відношення 1,057). Програма й незалежний розрахунок дають ту саму комбінацію та ті самі значення; для всіх балок різниця менша за 10⁻¹² кНм.

4. Віднімання штучної осьової сили, зумовленої зміщенням​

Моделі з балками IPE 300 із розділу 3 (A, B, C) та модель IPE A 100 із 14 балок було розв’язано окремо — з увімкненими та вимкненими параметрами зміщення (Offset1/Offset2 і ексцентриситет) у Загальних параметрах проєкту. У таблиці наведено розрахункову осьову силу балки (кН) і відношення M–N–V; перший стовпець — розрахунок без віднімання частки.

БалкаЗміщення ввімкнено, без віднімання часткиЗміщення ввімкнено, з відніманням часткиЗміщення вимкнено
З простим обпиранням (модель A)373,94 / 1,4291,75 / 1,1020 / 1,101
Консоль (модель A)318,02 / 1,1390 / 0,8590 / 0,859
Із жорсткими кінцями (модель A)332,09 / 1,2581,75 / 0,9670 / 0,838
З простим обпиранням, що несе вторинну балку (модель B)721,07 / 2,7021,75 / 2,0700 / 2,068
Із жорсткими кінцями (модель C)573,19 / 2,1371,75 / 1,6350 / 1,433
Вторинна балка (модель C)287,68 / 1,0921,34 / 0,8400 / 0,839
Модель IPE A 100 (14 балок)3,2–5,1 / не більше 0,2030,03 / не більше 0,1880 / не більше 0,158
  • Залежність: у балці з простим обпиранням моделі A (12 частин) відношення осьової сили частини скінченного елемента до середнього моменту частини в завантаженнях G і Q на всіх 12 частинах дорівнює −3,9444 м⁻¹; за каталожним перерізом ck = 53,81 × (−15) / (8356 + 53,81 × 225) = −3,9444 м⁻¹. Залишок 1,75 кН узгоджується із залишком правила трапеції для 12 частин ((2/3)/12² = 0,46 %; 0,46 % × 373,9 кН).
  • Залишкова різниця: різниця відношень за ввімкненого та вимкненого зміщення є лише в балках із жорсткими кінцями й лише в моменті (модель A: 84,81 / 74,49 кНм; модель C: 152,37 / 136,17 кНм). Ця різниця — вплив зміщення на жорсткість балки, вона не штучна. У балках із простим обпиранням і в консолях відношення двох випадків різняться щонайбільше на 0,002.
  • Що не змінюється: у розв’язках із вимкненим зміщенням усі результати за балками точно збігаються з розрахунком без віднімання частки; результати за колонами в обох випадках не змінюються.

5. Верифікація колони (пружна втрата стійкості при згині)​

ВеличинаЗвіт StatiCADРучний розрахунокСтан
rx, ry4,00 см, 1,22 см√(I/A): 40,0 мм, 12,2 ммТочний збіг
Найбільше KL/r245,9 та попередження «KL/r>200!»3000/12,2 = 245,9 > 200Точний збіг
Визначальна формаВтрата стійкості при згині відносно осі yFey = 33,6 < Fex ≈ 361 < Fez ≈ 437 МПаУзгоджено
φcPn23,36 кНFey = 33,6 МПа; Fy/Fe = 6,99 > 2,25 → Fcr = 29,5 МПа; Pn = 25,96 кН; φcPn = 23,36 кНТочний збіг
φMny (слабка вісь)1,59 кНм0,9·min(235·7500; 1,6·235·4770) = 1,586 кНмТочний збіг
ВзаємодіяРівн. 11.3b = 0,092, UYGUNPr/Pc = 0,024 < 0,2 → 11.3b; із округленими значеннями 0,090Узгоджено (округлення)

6. Елементи сталевих ферм і прогонів​

Втрату стійкості балки при стиску та взаємодію за рівн. 11.3, розтяг у колоні та інші типи перерізів (U, коробчасті, трубчасті, L) перевірено на моделі сталевих ферм і прогонів (84 сталеві балки, 27 стійок), побудованій на мурованій будівлі 10 × 8 м із чотирма стінами.

ЕлементStatiCADРучний розрахунокРезультат
Верхній пояс HE 100 A (панель L = 1000 мм)φcPn = 416,0 кНλ = 1000/25,1 = 39,8 → Fcr = 0,658^(0,19)·235 МПа → 0,9·Pn ≈ 416 кНТочний збіг
Прогін IPE 120 (L = 3000 мм, N = 41,1 кН, стиск)φcPn = 49,3 кН; відношення взаємодії 0,848 (рівн. 11.3a)λ = 3000/14,5 = 207 → Fe = 47,4 МПа → Fcr = 0,877·47,4 МПа → φPn = 49,4 кНТочний збіг
Розкіс L 50×50×5 (L = 1803 мм)φcPn = 22,3 кН; при згині — пружна крутильно-бокова втрата стійкостіImin (головна вісь) = 45 100 мм⁴, r = 9,69 мм → λ = 186 → φPn = 22,3 кНТочний збіг
Розкіс CHS 88,9×4Mn = 6,79 кНм (текучість); φcPn = 190,0 кНMp = Fy·Z = 0,235·28 900; λ = 60 → φPn = 190 кНТочний збіг
Розкіс RHS 80×80×4Mn = 8,15 кНмZ (виведене) = (80·80² − 72·72²)/4 = 34 688 мм³ → Mp = 8,15 кНмТочний збіг
Верхній пояс UPE 120 (Lb = 1068 мм > Lp = 989 мм)Mn = 16,40 кНм, непружна крутильно-бокова втрата стійкості; Lr = 5207 ммMp = 16,52 кНм; оскільки Lb ненабагато перевищує Lp, Mn < MpУзгоджено
Стійки ферм (IPE 80, 27 шт.)φcPn залежно від довжини стійки 86–155 кН; для розтягнутих стійок обчислено відношення за розтягом і взаємодію розтягу та згинуφtTn = 0,9·235·764 = 161,6 кНТочний збіг

7. Константа кручення та модуль пружності в скінченно-елементній моделі​

На тій самій моделі ферм і прогонів (280 вузлів, 342 стрижні) константи кручення, що потрапляють до скінченно-елементної моделі, порівняно з каталожними значеннями:

Профіль (елемент FEM)J у FEM (м⁴)Очікуване значенняРезультат
Стійка IPE 807,0·10⁻⁹Каталог 0,70 см⁴Точний збіг
Стійка HE 100 A5,24·10⁻⁸Каталог 5,24 см⁴Точний збіг
Верхній пояс HE 120 A5,99·10⁻⁸Каталог 5,99 см⁴Точний збіг
Прогін IPE 1201,74·10⁻⁸Каталог 1,74 см⁴Точний збіг
Розкіс L 50×50×5 (у каталозі немає J)3,96·10⁻⁹(h + b − t)·t³/3 = 0,396 см⁴Точний збіг
Розкіс RHS 80×80×4 (у каталозі немає J)1,7559·10⁻⁶Бредт: 2t(h − t)²(b − t)²/((h − t) + (b − t)) = 175,59 см⁴Точний збіг
Розкіс CHS 88,9×41,93·10⁻⁶Каталог 193 см⁴Точний збіг
  • Для перерізу RHS 80×80×4, призначеного залізобетонній балці, також використовується J = 1,7559·10⁻⁶ м⁴ (за Бредтом, точний збіг із каталогом). Наближення Сен-Венана J = A⁴/(4π²(I₂ + I₃)) для багатокутних перерізів є точним для круга; для суцільного квадратного перерізу воно відрізняється від точного значення приблизно на 8 %.
  • З карткою матеріалу цієї моделі (2,1×10⁶ кг/см²) у скінченно-елементній моделі підтверджено модуль пружності сталі E = 2,0601·10⁸ кН/м² (206 010 МПа).
  • Якщо проєкт зберегти у форматах .sy4 і .sbd та відкрити знову, усі значення J профілів і E залишаються незмінними; коли відкривається старий файл без запису J, J виводиться зі сталевого каталогу.

8. Труба, коробчастий профіль і кутик: перевірка за нормами та Посібником із застосування​

Розрахункову товщину стінки труб і коробчастих профілів (ÇYTHYE 5.4.2: 0,93·t для елементів, зварених електроопором) та згин рівнополичного кутика відносно геометричної осі (ÇYTHYE 9.10.2(2)(i): момент текучості — 0,80 від моменту текучості відносно геометричної осі) перевірено за текстом ÇYTHYE (Офіційний вісник 15.02.2018, № 30333) та прикладами розв’язків Посібника з застосування ÇYTHYE Міністерства (2017):

ПеревіркаЕталонStatiCADРізниця
Посібник, Приклад 9.8 — коробчастий 200×200×8 (ERW, S275), Mn110,0 кН·м (Wp = 400 см³)109,99 кН·м (Wp = 400,0 см³)0,0 %
Посібник, Приклад 9.10 — труба 219,1×10 (S275), Mn112,75 кН·м (Wp = 410 см³)112,64 кН·м (Wp = 409,6 см³)−0,1 %
Посібник, Приклад 9.15 — L 160×160×14, Lb = 7 м, Cb = 1,14, Mn27,16 кН·м (див. примітку)25,37 кН·мПрим.
L 100×100×10, Lb = 2 м, φMnx (геометрична вісь)6,16 кН·м (ручний розрахунок за ÇYTHYE 9.10)6,163 кН·м0,0 %
примітка

У Прикладі 9.15 Посібника є арифметична помилка: передмножник Рівн. 9.69a 0,58·200000·160⁴·14·1,14/7000² = 24,76 кН·м, кореневий член √(1 + 0,88·(7000·14/160²)²) = 3,728; правильний результат Mcr = 24,76·(3,728 − 1) = 67,55 кН·м. У Посібнику записано 92,31 кН·м (= 24,76·3,728; «−1» забуто); з тим самим передмножником Приклад 9.14 (9.69b, «+1») 117,06 = 24,76·4,728 є правильним. З правильним Mcr значення Mn = (1,92 − 1,17·√(19,69/67,55))·19,69 = 25,37 кН·м збігається з результатом програми. 0,80·My = 19,69 кН·м збігається з Посібником.

9. Умова перерізу за Таблицею 9.3 TBDY​

З E = 200 000 МПа, Fy = 235 МПа. Межі за ручним розрахунком: полиця 8,75 / 11,09; коробчастий 16,05 / 32,67; труба 32,34 / 59,57; стінка (Ca = 0) 71,47.

ПерерізРівеньВідношення (програма)Межа (програма)Ручний розрахунокРезультат
HEA200Високийbf/2tf = 10,008,75200/(2·10) = 10,0Не задовольняє
HEA200Обмежений10,0011,09—Задовольняє
HEA300Високий10,718,75300/(2·14) = 10,71Не задовольняє
IPE300, N = 600 кНВисокийh/tw = 35,0153,97Ca = 600 000/(0,9·235·5381) = 0,527; 0,77·29,17·(2,93 − 0,527) = 53,97Задовольняє
RHS 200×200×8Високийb/t = 23,8816,05td = 7,44: (200 − 22,32)/7,44 = 23,88Не задовольняє
RHS 200×200×8Обмежений23,8832,67—Задовольняє
CHS 168,3×5ВисокийD/t = 36,1932,34168,3/4,65 = 36,19Не задовольняє
L100×100×10Високийb/t = 10,008,75100/10Не задовольняє

У двоповерховій рамній моделі (C11 і C31) для балок IPE A 100 знайдено bf/2tf = 5,85, h/tw = 20,72; для колон IPE 100 — 4,82 / 18,2. Оскільки для балок Lb = 6000 мм перевищує значення Lb,maks (491 / 971 мм), видано попередження про бічне розкріплення. Рядок звіту розміщено на сторінках балок і колон.

10. Осьова сила, збільшена на D (9.3.1.3(b))​

Модель: двоповерхова рама з IPE 100 (колони S275), код системи C11 (DX = DY = 3), метод зсуву й вертикальних навантажень — скінченні елементи. У ручному розрахунку для кожної колони за осьовими силами від навантажень на двох кінцях скановано всі комбінації 1,2G + 1,0Q + 0,2S ± D(EX ± 0,3EY), ± D(0,3EX ± EY) та 0,9G ± D·E (включно із завантаженнями ексцентриситету) і знайдено найбільший стиск і розтяг. У 12 колонах з 12 значення програми збігається з ручним розрахунком точно (стиск; розтяг у кожній колоні 0).

КолонаОсьова сила EX (кН, нижній кінець)Nu програми (кН)Nu ручного розрахунку (кН)Nu/φPn9.12 основаВизначальна комбінація
DHB01−0,0691,6641,6640,059ТакG+nQ+0.2*S-X1-0.3*Y1
DHB020,0022,1522,1520,076ТакG+nQ+0.2*S+0.3*X1-Y1
DHB030,0511,8401,8400,065ТакG+nQ+0.2*S+0.3*X1-Y1
DHB04−0,0691,6641,6640,059ТакG+nQ+0.2*S-X1+0.3*Y1
DHB050,0022,1522,1520,076ТакG+nQ+0.2*S+0.3*X1+Y1
DHB060,0511,8401,8400,065ТакG+nQ+0.2*S+0.3*X1+Y1
DHZ01−0,0300,7350,7350,026НіG+nQ+0.2*S-X1-0.3*Y1
DHZ020,0010,9760,9760,034НіG+nQ+0.2*S+0.3*X1-Y1

У цій моделі сейсмічна осьова сила мала, тому перевірка виконується. На сторінках колон звіту розміщено рядок «TBDY 9.3.1.3(b)», а для колон, з’єднаних із фундаментом, додатково — рядки «TBDY 9.12» (Mp = 1,1·1,3·275·Zy; для IPE 100 Zy = 39,41 см³ → 15,50 кН·м).

11. Перевірки сильної колони та вузлів (9.3.2, 9.3.4)​

Модель: двоповерхова рама з 3×2 колонами, прольотом 6 м (колона IPE 100, S275; балка IPE A 100, Fy = 440 МПа, Ry = 1,25), C11. Ручний розрахунок для кутової колони 1-го поверху DHB01:

ВеличинаРучний розрахунокПрограма
Mpr = 1,1·1,25·440·Wp (IPE A 100, ≈33,0 см³)19,96 кН·м19,96
ℓn = 6000 − 2·100/25900 мм5900
Vuc = 0,24 + 2·19,96/5,907,01 кН7,01
ΣM*pc (M3) = 39,41·(275 − P/A)·2 колони21,6 кН·м21,58
ΣM*pb (M3) = 19,96 + 7,01·0,100/220,31 кН·м20,32
Відношення M3 / M2 (Wpz = 9,15 см³; Muv = Vuc·55/2)1,06 / 0,251,06 / 0,25 → Недостатній
Vup = 19,96/(98 − 4,7) − 19,96/3,0207,3 кН207,3
φRn = 0,6·275·(100·4,1 + 3·55·5,7²/98)76,7 кН76,7 (відношення 2,70; td = 7,9 мм)
Неперервність: 0,4·√(1,8·55·4,7·1,25·440/(1,3·275)) ; 55/610,7 ; 9,2 мм > tcf = 5,7Потрібна, t ≥ 4,7 мм
Бічне розкріплення: 0,02·440·55·4,72,27 кН2,27

У середніх колонах (дві балки X) відношення становить 0,53, а Vup = 414,7 кН (дві балки). Колони верхнього поверху, оскільки це найвищий поверх і виконується Pu < 0,3·Fy·Ag, звільнені за 9.3.3.1(a). Модель навмисно вибрано слабкою (колона IPE 100, балка 440 МПа): результат «Недостатній» та відповідні попередження також перевірено.

12. Елементи центричних в’язей (9.6)​

У тій самій рамі система C13 (центричні в’язі високого рівня пластичності, D = 2). На осі y = 300 1-го поверху пара X (RHS100×100×5) і пара перевернутих V (RHS80×80×4, вершина посередині HB02); на осі x = 300 1-го поверху одна діагональ (RHS80×80×3); на 2-му поверсі пара, приєднана до середини колони (RHS100×100×5); S275, кінці шарнірні. Спочатку перевірено, що похила в’язь приєднується до вузлів двох поверхів: у EX вона сприймає осьову силу, її момент дорівнює нулю.

В’язьСхема (програма)KL/iFcre (МПа)P1 (кН)Результат
HB11/HB12X6708/38,6 = 174 ≤ 20057,3112,3Таблиця 9.3: b/t 18,5 > 14,8 → Недостатня
HB13/HB14Перевернута V (балка HB02)4243/30,9 = 13791,7114,9Таблиця 9.3 → Недостатня
HB15Діагональ6708/31,3 = 214 > 20037,836,2Недостатня; частка осі 0 % (одна в’язь) → попередження 9.6.1.2
HZ11/HZ12K16067,4132,1Схема K → Недостатня

Ручний розрахунок (HB11): KL/i = 6708/38,6 = 173,8; Fe = π²·200000/173,8² = 65,3 МПа; Ry·Fy/Fe = 1,4·275/65,3 = 5,9 > 2,25 → Fcre = 0,877·65,3 = 57,3 МПа; P1 = 1,14·57,3·1718 = 112,3 кН; T = 1,4·275·1718 = 661,4 кН; 9.6.6 стиск = 1,1·112,3 = 123,5 кН; Ae,потр = 661,4/(1,3·0,430) = 1183 мм². Результати точно збігаються з програмою. У парах X і перевернутої V на осі y = 300 частка стиску становить 46 % (відповідає). Позначка в’язі зберігається після збереження й повторного відкриття проєкту. На сторінках балок звіту розміщено рядки «TBDY 9.6». Те, що для трубчастих в’язей Таблиця 9.3 вимагає товстої стінки, відповідає нормам (межа b/t для в’язі високої пластичності 0,55·√(E/Fy)).

13. Колони та балки рами з в’язями (9.6.2 / 9.7.2)​

Ту саму модель розв’язано спочатку за C13 (високий), потім за C32 (обмежений). Оскільки сейсмічні сили в моделі малі (осьова сила D·E в’язі 1–5 кН), частку механізму в колонах обмежено D·E (9.6.2.4), і розрахункова сила колони виявилася рівною D·E; саму частку механізму перевірено вручну:

ЕлементПрограмаРучний розрахунок
DHB01 (300, 300) стиск механізму295,8 кНверхній кінець HB12: T·sin θ = 661,4·300/√(600² + 300²) = 295,8
DHB02 (900, 300) стиск механізму433,2 кНверхній кінець HB11 295,8 + кінець V-балки HB02 ½·274,9 = 433,3
HB02 незрівноважена сила перевернутої V (високий, механізм b)Fz = 274,9 кН, Fh = 323,7 кН(T − P2)·sin 45° = (423,3 − 34,5)·0,707 = 274,9; (T + P2)·0,707 = 323,7
HB02 момент / поперечна сила без в’язей412,74 кН·м / 137,7 кНPL/4 = 274,9·6/4 = 412,3 + власна вага 0,4; P/2 = 137,5 + 0,2
HB02 обмежений (C32)Fz = −19,4 кН (вгору)Розтяг min(T; D·E) = 2,8 кН, стиск 0,3·Fcr·Ag ≈ 30,2 кН: (2,8 − 30,2)·0,707 = −19,4

HB02 (IPE A 100) з незрівноваженою силою: відношення 119 → Недостатня (балка для цієї в’язі надто мала; очікуваний результат). Балки осі з в’язями HB01, HB05, HB06 і HZ05 відповідають за обвідною D·E. На сторінках колон і балок звіту розміщено рядки «TBDY 9.6.2.2–9.6.2.4», «TBDY 9.6.2.4» і «9.6.4.1(c)».

Випадок, коли частка механізму менша за D·E: до тієї самої моделі на обох поверхах додано невагому сейсмічну масу 30 т на 8 колон (C13). Осьові сили D·E в’язей зростають до 70–384 кН (у HB15 384 кН > T = 324 кН). Якщо знак осьової частки колони від механізму та від пружної D·E протилежний або в’язі, що передає силу колоні в цьому напрямі, немає, використовується D·E:

КолонаМеханізм (необмежений) стиск/розтягРозрахункова N стиск/розтягN від D·E стиск/розтягВизначальне
DHB04192,4 / 192,4147,7 / 65,5210,0 / 205,1У стиску механізм: у +Y HB15 розтягнута, T·sin θ = 324,0·0,447 = 144,9 + вертикальна 2,8 = 147,7 < 210
DHB01295,8 / 50,269,8 / 49,069,8 / 66,9У стиску межа D·E (295,8 > 69,8); у розтягу механізм: P1·sin θ = 112,3·0,447 = 50,2 − вертикальна 1,2
DHB02433,2 / 071,3 / 67,871,3 / 67,8У стиску межа D·E; у напрямі розтягу в’язь колоні силу не передає → D·E
DHB05, DHZ04, DHZ05160–192= D·EВузол пари K: у механізмі T ≫ P1, у пружному вертикальні складові гасять одна одну → знак протилежний → D·E

Осьова сила балки прольоту з в’яззю (9.6.2.4): у тій самій моделі (C13, D = 2) до HB01, HB02, HB05 і HZ05 приєднано в’язі, що працюють на розтяг і мають T значно більше за силу D·E: r = 1, осьова сила така сама, як у D·E. До HB06 приєднано лише HB15 (RHS80×80×3, T = 324,0 кН): у комбінації 0,9G − 0,3X1 + Y1 FDE = 2·(−184,32) − 0,6·(−25,5) = −353,3 кН (розтяг) → r = 324,0/353,3 = 0,917 (програма 0,917); N балки = 0,9·(−1,46) + 0,917·(2·8,06 − 0,6·(−2,08)) = 14,6 кН (програма 14,6; обвідна D·E 19,1 кН). Результати для обмеженого рівня пластичності (C32) не змінюються.

14. З’єднання в’язь–балка–колона (9.6.5)​

Та сама модель, C13. Балка IPE A 100 (збережений Fy = 440 МПа, Wpl = 33,0 см³, Ry = 1,25), колона IPE 100 (S275, Ry = 1,3, Wpl,y = 39,4; Wpl,z = 9,15 см³).

Балка / кінецьПрограмаРучний розрахунок
Балка 1,1·Ry·Mp19,97 кН·м1,1·1,25·440·33 000 = 19,97
HB01 ліворуч (дві колони, сильна вісь)ΣMp 31,00 → M = 19,97 кН·м2·1,1·1,3·275·39 410 = 31,00; min = 19,97
HB06 ліворуч (дві колони, слабка вісь)7,20 кН·м2·1,1·1,3·275·9 150 = 7,20
HZ05 ліворуч (лише нижня колона, найвищий поверх)15,50 кН·м1,1·1,3·275·39 410 = 15,50
Балка з шарнірами на обох кінцяхШарнірний → 0,025 рад (Додаток 9C)—

Правий кінець HB02, до якого в прольоті приєднуються в’язі перевернутої V, правильно не позначається. У попередженні аналізу та у звіті є рядки «TBDY 9.6.5».

15. Диафрагмова стійка та горизонтальна в’язь (9.10.3 / 9.10.4)​

Та сама модель, C13. На 1-му поверсі в проліт 900–1500 × 300–900 у площині перекриття додано одну в’язь (RHS80×80×4). Програма розпізнала її як горизонтальну в’язь і не включила до перевірок центричних в’язей; п’ять балок, приєднаних до її кінців, стали балками системи горизонтальних в’язей, а на осі пари K 2-го поверху стійкою стала HZ04 поза прольотом з в’яззю.

ЕлементПовністю жорстка диафрагмаНапівжорстка диафрагма
HB16 горизонтальна в’язь, N від D·E0,0 кН (відношення 0,13)28,5 кН (відношення 1,37, Недостатня)
HB04, N від D·E19,5 кН119,7 кН
HZ04 стійка, N від D·E20,7 кН48,6 кН

У повністю жорсткій диафрагмі осьова сила горизонтальної в’язі дорівнює нулю, і програма попереджає; це очікувана поведінка. У звіті є рядки «TBDY 9.10.3 / 9.10.4». Межа: охоплюються всі балки, приєднані до вузла горизонтальної в’язі (включно з балками сусідніх прольотів) (у запас).

16. В’язь лише на розтяг (9.7.4.3, 9.10.4)​

Та сама модель, C32 (обмежений рівень пластичності, D = 2). Пару X HB11 / HB12 (RHS100×100×5) на 1-му поверсі спочатку виконано як звичайні в’язі, потім як в’язі лише на розтяг.

ВеличинаЗвичайна XX лише на розтяг
Осьова сила EX у HB11 / HB12 (кН, + стиск)−114,8 / +119,1−84,5 / +86,7 (A/2: частка осі зменшується)
Період моди 20,5038 с0,5067 с
Перевірка елемента HB11З втратою стійкості при стиску відношення 1,49Tu = 186,4 кН, 0,90·Fy·Ag = 425,2 кН, відношення 0,44
Межа KL/i, стиск за 9.7.5200; 123,5 кН300; 0
Розтяг D·E у HB11257,5 кН373,6 кН

Ручний розрахунок (HB11, 0,9G + X1 + 0,3Y1): NE(HB11) = −84,52 − 0,3·33,21 = −94,48 кН; NE(HB12) = 86,72 + 0,3·20,07 = 92,74 кН; оскільки cos θ обох в’язей однаковий, f = (94,48 + 92,74)/94,48 = 1,982 (програма 1,9815); Tu = 1,982·94,48 − 0,9·0,94 = 186,4 кН (програма 186,38). Якщо вибрати C13, обидві в’язі за 9.6.4.3 стають Недостатніми й видається попередження; якщо HB12 зробити звичайною в’яззю, HB11 стає Недостатньою через «немає пари». Позначка зберігається після збереження й повторного відкриття проєкту, результати точно такі самі.

Горизонтальна в’язь лише на розтяг (C32, напівжорстка диафрагма): додано HB17 (900,900 → 1500,300; RHS80×80×4), що перетинає HB16 (900,300 → 1500,900).

ВипадокHB16HB17
Звичайна X (9.10.4 D·E, з втратою стійкості при стиску)Nстиск 47,1 кН, відношення 2,19 (Недостатня)Nстиск 36,1 кН, відношення 1,70
X лише на розтягTu = 55,35 кН (D·E), f = 1,311, відношення 0,35Tu = 55,35 кН, f = 4,217, відношення 0,35
HB17 звичайна, HB16 сама лише на розтягНемає пари → Недостатня—

Ручний розрахунок (HB16, D = 2, EY + 0,3EX): NE,16 = 2·(−16,29) + 0,6·(−16,61) = −42,55 кН; NE,17 = 2·8,90 + 0,6·(−7,64) = 13,22 кН; у квадратному прольоті ваги однакові, тому f = 55,77/42,55 = 1,311; Tu = 1,311·42,55 − 0,9·0,47 = 55,4 кН.

17. Хорда диафрагми (9.10.2)​

Та сама модель і три прямокутні перекриття на обох поверхах (300–2100 × 300–900), C32, повністю жорстка диафрагма. Проліт 1500–2100 дерев’яний: оскільки цей край не сталевий, у землетрусі X хордою вважається лише HB06 на x = 300; у землетрусі Y хордою є сталеві HB01, HB02, HB04, HB05 на осях y = 300 і 900. Незалежний розрахунок виконано за тією самою формулою з силами передачі, наданими програмою (маса перекриття рівномірна).

Поверх / землетрусF (кН)Mmax програма (кН·м)Mmax незалежний (кН·м)Замикання (кН·м)T (кН)
1 / X420,7 (колона −11,8; в’язь 432,6)1236,41236,458,668,5
1 / Y418,8 (колона 84,0; в’язь 334,8)1011,91011,756,5167,9
2 / X173,4137,6136,842,77,6
2 / Y172,7412,7412,67,068,5

У напівжорсткій диафрагмі результати збігаються з розбіжністю 1–2 %.

18. Просторова покрівельна ферма (9.10.4)​

Модель: до моделі з розділу 17 на 2-му поверсі на осі x = 2100 додано сталеву плоску ферму (пояс HE 100 A, решітка IPE 80) і сталеву ламану покрівлю над 300–1500 × 300–900. Елементи плоскої ферми до перевірки не потрапили; групу покрівлі визначено як тривимірну: 62 сталеві балки (IPE 200 / 160 / 120, UPN 120) і 11 стійок перевірено за D·E, 9 балок виявилися Недостатніми (напр., HZ49 IPE 200: Nстиск = 278,3 кН, M = 20,0 кН·м, відношення 1,17). Для стійки DHZ12 (HE 100 A, S235) розтяг D·E 126,7 кН / (0,90·235·2124 = 449 кН) = 0,28 (програма 0,28).

19. Оцінка​

порада

Усі величини ланцюга балки та колони, що потрапляють у звіт, зокрема перевірки елементів ферм і прогонів та інші типи перерізів, точно збігаються з ручним розрахунком. Умови Розділу 9 TBDY 2018 (переріз, сили, збільшені на D, сильна колона, перевірки вузлів, центричні в’язі, хорда диафрагми) також підтверджено ручним та незалежним розрахунком. Те, що у звіті поруч із результатом друкуються й проміжні величини (Lp, Lr, Cb, KL/r, граничний стан, визначальна комбінація), дає змогу інженеру легко перевірити кожен результат.

примітка

Усі результати, отримані за допомогою програмного забезпечення, обов’язково мають перевірятися відповідальним інженером.